6 вересня 2024 р.

Масиви

Об’єкти дозволяють зберігати набори значень з ключами. Це чудово.

Але досить часто ми розуміємо, що нам необхідна впорядкована колекція даних, яка складається з 1-го, 2-го, 3-го тощо елементів. Наприклад, така колекція може знадобитись для зберігання списку користувачів, товарів, HTML елементів та ін.

Використовувати об’єкти в такому випадку не зручно, тому що вони не надають методів управління порядком елементів. Ми не можемо вставити нову властивість “між” тих, що вже існують. Об’єкти просто не призначені для цього.

Для зберігання впорядкованих колекцій існує інший тип даних, який має назву масив, Array.

Оголошення

Існує два типи синтаксису для створення порожнього масиву:

let arr = new Array();
let arr = [];

Майже завжди використовують другий тип синтаксису. Ми можемо вказати початкові елементи масиву у квадратних дужках:

let fruits = ["Яблуко", "Апельсин", "Слива"];

Елементи масиву нумеруються починаючи з нуля.

Ми можемо отримати елемент масиву, вказавши його номер у квадратних дужках:

let fruits = ["Яблуко", "Апельсин", "Слива"];

alert( fruits[0] ); // Яблуко
alert( fruits[1] ); // Апельсин
alert( fruits[2] ); // Слива

Можемо замінити елемент:

fruits[2] = 'Груша'; // тепер ["Яблуко", "Апельсин", "Груша"]

…Або додати новий:

fruits[3] = 'Лимон'; // тепер ["Яблуко", "Апельсин", "Груша", "Лимон"]

Загальна кількість елементів масиву зберігається у його властивості length:

let fruits = ["Яблуко", "Апельсин", "Слива"];

alert( fruits.length ); // 3

Ми можемо переглянути масив цілком за допомогою alert

let fruits = ["Яблуко", "Апельсин", "Слива"];

alert( fruits ); // Яблуко,Апельсин,Слива

У масивах можуть зберігатись елементи будь-якого типу.

Наприклад:

// різні типи значень
let arr = [
  'Яблуко',
  { name: 'Микола' },
  true,
  function() { alert('привіт'); }
];

// отримати елемент з індексом 1 (об'єкт) та вивести його властивість name
alert( arr[1].name ); // Микола

// отримати елемент з індексом 3 (функція) та виконати її
arr[3](); // привіт
Кома в кінці

Список елементів масиву, як і список елементів об’єкта може закінчуватись комою:

let fruits = [
  "Яблуко",
  "Апельсин",
  "Слива",
];

Кома в кінці рядка спрощує процес додавання/видалення елементів, тому що всі рядки стають однотипними.

Отримати останні елементи за допомогою “at”

Нещодавнє доповнення
Це нещодавнє доповнення до мови. У старих браузерах може бути потрібен поліфіл.

Скажімо, нам потрібен останній елемент масиву.

Деякі мови програмування дозволяють використовувати від’ємні індекси з цією ж метою, наприклад, fruits[-1].

Проте в JavaScript це не працюватиме. Результат буде undefined, оскільки індекс у квадратних дужках трактується буквально.

Ми можемо явно обчислити індекс останнього елемента, а потім отримати до нього доступ: fruits[fruits.length - 1].

let fruits = ["Яблуко", "Апельсин", "Слива"];

alert( fruits[fruits.length-1] ); // Слива

Трохи громіздко, чи не так? Нам потрібно двічі написати ім’я змінної.

На щастя, є коротший синтаксис: fruits.at(-1):

let fruits = ["Яблуко", "Апельсин", "Слива"];

// те саме, що й fruits[fruits.length-1]
alert( fruits.at(-1) ); // Слива

Інакше кажучи, arr.at(i):

  • те саме, що й arr[i], якщо i >= 0.
  • для від’ємних значень i він шукає елемент відступаючи від кінця масиву.

Методи pop/push, shift/unshift

Черга – один з найбільш популярних варіантів використання об’єкта. У комп’ютерних науках так позначають колекцію елементів, яка підтримує дві операції:

  • push додає елемент у кінець списку.
  • shift видаляє елемент на початку, зміщуючи чергу, таким чином, що 2-й елемент стає 1-м.

Масиви підтримують обидві операції.

На практиці це дуже часто стає у пригоді. Наприклад, черга з повідомлень, які необхідно показувати на екрані.

Існує також інший варіант використання масивів – структура даних, яка називається стек.

Вона підтримує два типи операцій:

  • push додає елементи в кінець.
  • pop видаляє елемент з кінця.

Таким чином нові елементи завжди додаються або видаляються з “кінця”.

Хорошим прикладом стеку є колода карт: нові карти кладуться на верх і беруться теж зверху:

У стеках – останній доданий елемент повертається першим, цей принцип також називають LIFO (з англ. Last-In-First-Out, “останній прийшов – перший пішов”). Для черг ми використовуємо принцип FIFO (з англ. First-In-First-Out, “перший прийшов – перший пішов”).

Масиви в JavaScript можуть працювати як стеки і як черги. Ми можемо додавати/видаляти елементи як на початку, так і у кінці масиву.

В комп’ютерних науках структури даних, які дозволяють це робити, мають назву двобічна черга.

Методи, які працюють з кінцем масиву:

pop

Видаляє останній елемент масиву та повертає його:

let fruits = ["Яблуко", "Апельсин", "Груша"];

alert( fruits.pop() ); // видаляємо "Груша" та виводимо його

alert( fruits ); // Яблуко,Апельсин

Що fruits.pop(), що fruits.at(-1) – обидва повертають останній елемент масиву, але fruits.pop() також змінює масив, видаляючи його.

push

Додає елемент в кінець масиву:

let fruits = ["Яблуко", "Апельсин"];

fruits.push("Груша");

alert( fruits ); // Яблуко,Апельсин,Груша

Виклик fruits.push(...) рівнозначний fruits[fruits.length] = ....